Сонячний удар лікування поради

Хворий повинен полежати протягом деякого часу, до 30-40 хвилин, після чого він може прийняти прохолодний душ або ванну. Бажано на шляху в душ і в душі кому-небудь перебувати з хворим, особливо, якщо хворий - літня людина.

Якщо душ в даний момент прийняти неможливо, або людина відчуває сильну слабкість і не може встати, то потрібно намочити простирадло або рушники, і покласти їх на кінцівки, в підколінні, пахові, ліктьові і пахвові складки, обернути стегна і гомілки. Якщо є можливість, то потрібно поряд з хворим помістити вентилятор для якнайшвидшого охолодження. Можна обмахувати потерпілого рушником або листками паперу. При русі повітря відбувається швидке випаровування вологи з поверхні шкіри, і людина швидше прийде в себе.

При головних болях можна дати хворому таблетку анальгіну чи аспірину.

Якщо хворого нудить або рве - голову треба повернути убік, стежачи за тим, щоб маси блювоти не потрапили в дихальні шляхи.

Можна змочити ватку нашатирним спиртом і час від часу підносити до носа хворого.

Якщо хворий довгий час не приходить до тями, у нього спостерігається порушення дихання, пульс не прощупується, або він має ниткоподібний характер, зіниці хворого значно розширено, і в нього немає реакції на світло, потрібно терміново викликати « ; ШВИДКУ допомога », а в цей час надавати першу допомогу самим: штучне дихання« рот у ніс »або« рот в рот », безперервно робити закритий масаж серця.

Якщо« Швидку допомогу »викликати неможливо, то потрібно постаратися якомога швидше доставити хворого до найближчого медичного закладу, а весь час в дорозі потрібно надавати реанімаційну допомогу хворому.

Одночасно з сонячним ударом у постраждалих часто спостерігається і сонячні опіки шкіри. При різкому почервонінні ділянок шкіри, набряку та появу пухирів потрібно нанести будь-яке рослинне масло, вазелін або жирний дитячий крем.

Ні в якому разі не потрібно розкривати пухирі, на ці ділянки шкіри потрібно накласти пов'язку, яка захищає шкіру від випадкового пошкодження або попадання пилу.

Поради з профілактики сонячного удару.

1) В перші дні пляжного відпочинку потрібно бути в тіні, особливо в години, найбільш агресивного сонця - з 10 до 16 годин.

2) Перші сонячні ванни повинні бути тривалістю не більше, ніж 10-15 хвилин, особливо для людей зі світлою шкірою.

3) Поступово варто збільшувати час перебування на сонці, але загальна кількість перебування на сонці в день не повинна перевищувати 2 години, з обов'язковими перервами на купання у водоймі, басейні, відпочинку в тіні, душ.

4) Безпечніше загар приймати не в статичній позі, а при русі.

5) Сонячні ванни не повинні бути відразу після їжі, бажано, щоб після прийому їжі пройшло не менше години часу.

6 ) При знаходженні на сонці потрібно обов'язково захищати голову капелюхом з полями, панамкою з натуральних матеріалів.

7) У жодному разі не можна втамовувати спрагу на пляжі пивом або алкоголесодержащімі коктейлями. Допоможуть впоратися зі спрагою прохолодні кисломолочні напої, зелений чай, відвар шипшини, негазована мінеральна вода.

8) Одяг для жарких днів потрібно вибирати з натуральних матеріалів світлих відтінків.

При настанні літа не потрібно втрачати пильності, щоб не заподіяти своєму організму шкоди. Що таке сонячний удар лікування поради та профілактика цього стану - ми детально розглянули в цій статті.

Будьте здорові!

Шодо профілактики гострих кишкових інфекцій

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

Вакцинація дитини.

Вакцинація - єдиний спосіб захисту від ряду захворювань, які неможливо вилікувати іншими засобами або саме лікування може викликати ускладнення (наприклад, кір, дифтерія тощо). Вродженої несприйнятливості до інфекційних захворювань, від яких існують щеплення - немає. Якщо мама дитини колись хворіла ними, то перші 3 - 6 місяців життя доношена дитина може бути захищена материнськими антитілами, які потрапили до нього через плаценту під час вагітності і через грудне молоко. У недоношених дітей і дітей на штучному вигодовуванні такого захисту немає. Оскільки можливість захворіти через контакти з іншими людьми велика, дуже важливо прищеплювати малюків з самого раннього віку.
Як же підготувати малюка до щеплення і спробувати звести до мінімуму ризик виникнення ускладнень?
Відразу відзначимо, що здорових дітей не потрібно спеціально готувати до щеплення, потрібно лише попередньо виміряти температуру тіла (вона повинна бути нормальною, частіше 36,6 градусів С; у дітей до 1 року нормальною температурою може бути 37,1 - 37, 2 градусів за рахунок особливостей теплообміну, він підвищений, не дарма дітей, які вже ходять, бігають, рекомендується одягати трохи холодніше, ніж дорослих), привести дитину до фахівця і відповісти на його питання.Деякі лікарі вдаються до практики призначення всім дітям перед щепленням, так би мовити профілактично, прийому протиалергічних препаратів, наприклад тавегіл, кларітін, зіртек. Насправді такий "поголовної" необхідності немає. Не всі діти схильні до алергії і відповідно не всі потребують таких ліках. Скоріше це відбувається через бажання лікаря зайвий раз підстрахуватися або через те, що виявлення дітей групи ризику з алергії це більш трудомісткий процес. Але якщо дитина схильна до алергічних реакцій, то профілактичне застосування протиалергічних препаратів виправдано. Наприклад, така ситуація, дитина першого року життя, раніше алергія не виявлялася, прищеплюється проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП). Перше щеплення (на першому році АКДС робиться тричі) пройшла без особливостей, але після другого щеплення дитині почали вводити нове харчування, і у малюка з'явилася вперше алергічний висип, значить, перед третьою щепленням слід профілактично дати дитині протиалергічний препарат, щоб висипання не повторилися. Для профілактики поствакцинальних ускладнень лікар повинен, в першу чергу, оцінити стан здоров'я дитини перед щепленням. Виявити протипоказання до неї - тимчасові і постійні (наприклад, виражена алергічна реакція на попереднє введення подібної вакцини), і вирішити питання про необхідність призначення будь-яких попередніх додаткових обстежень і лікарських препаратів. Перед щепленням лікар (фельдшер) оглядає дитину, вимірює температуру ( вона повинна бути нормальною - 36,6 градусів С), докладно розпитує батьків про життя дитини, перенесені ним захворювання та інше. Батьки, у свою чергу, повинні поінформувати лікаря про всі особливості та проблеми здоров'я свого малюка.

Про що необхідно сказати лікареві:
1. Чи не підвищувалася температура в дні, що передують вакцинації? Чи не було яких-небудь інших ознак нездоров'я, наприклад, кашлю, чхання, нежиті, які можуть свідчити про початок захворювання?
2. Чи є у дитини будь-які хронічні захворювання і не отримує він у зв'язку з цим постійно лікарські препарати, якщо так, то які?
3. Чи не було раніше судом, виражених алергічних реакцій на їжу, ліки й ін?
4. Необхідно розповісти, як дитина переносив попередні щеплення, підвищувалася чи є у нього температура, погіршувався чи самопочуття та ін
5. Не рекомендується робити щеплення відразу після повернення з тривалої поїздки, особливо, якщо різко мінявся клімат, тому що це створює умови для захворювань.
6. Необхідно сказати, чи отримував дитина в останні три місяці препарати, виготовлені на основі крові, або вироблялося чи переливання крові. Це впливає на строки подальшої вакцинації проти кору, краснухи і паротиту, вони збільшуються, тому що препарати крові містять готові антитіла - специфічні захисні білки крові проти зазначених інфекцій, які "заважають" дитині активно виробити імунітет самому.

Щеплення – це захист дитини.

Зазначимо: завдяки масовим щеплення населення у нас ліквідовано страшні хвороби, як дитячий поліомеліт, знизилась захворюваність на дифтерію( в минулому році не було жодного випадку захворювання). Нагадаємо: в середині 90-х років уже прокотилася перша хвиля відмов від щеплень і, як наслідок, в Україні знову з’явилася дифтерія, навіть було оголошено про епідемію цієї тяжкої хвороби. Тепер ось чергова хвиля відмов: серед населення поширюється інформація про шкоду щеплень, недоброякісні вакцини тощо. Але ж щеплення – поки що єдиний захист від так званих керованих інфекцій. Є відповідний Указ Президента, в якому наведено повний перелік обов’язкових щеплень. Сюди входять дифтерія, правець, поліомеліт, кір, туберкульоз, коклюш, епідпаротит, краснуха, гемофільна інфекція, яка виникає у дітей раннього віку й призводить навіть до летальних випадків, та гепатит В. Від цих інфекцій ми й маємо захистити наших дітей.

Два роки тому в Україні був сплеск захворюваності на краснуху серед молоді, яка вчасно не пройшла вакцинації з різних причин: чи то вакцини не було, чи від щеплень відмовлялися. Саме тоді наша країна стала поширювачем цієї інфекції по всьому світу.

На жаль, жодне щеплення не дає стовідсоткової гарантії того, що людина не захворіє. Правда, якщо хвороба й виникне, то в будь-якому разі її перебіг буде не такий важкий. Так, ми не заперечуємо, що щеплення може подекуди викликати ускладнення, проте ризик їх виникнення можна значно знизити. І гарантія того – індивідуальний підхід лікарів до кожного маленького пацієнта. Існує ряд протипоказань, якими мають керуватися у своїй роботі медики. Є протипоказання постійні, є – тимчасові. Тобто під час гострого періоду якогось захворювання або хронічної недуги, щеплення нікому не роблять. Дітям з хронічними недугами роблять щеплення у період ремісії, а не під час гострого перебігу хвороби.

На сьогодні відмовились від щеплень 4% батьків дітей до 1 року, а з старших вікових категорій, де треба, щоб була і реакція Манту, з різних причин без щеплень залишилось 70% дітей. От і уявіть собі, як у нас захищено населення від інфекційних хвороб. Імунний прошарок дітей без щеплень, у тому числі з протипоказаннями, може бути допустимим лише тоді, коли 95% дітей пройдуть щеплення. У нас же нині такого імунного прошарку немає. Що маємо робити в цій ситуації ми, працівники дитячого навчального закладу, в цій ситуації? Роз’яснюємо, переконуємо, але на жаль, немає закону про відповідальність батьків у разі погіршення здоров’я дитини через відмову від щеплення.

Щоб батьки краще розуміли, якими важкими можуть бути наслідки деяких захворювань, зазначимо, що такі недуги, як краснуха чи епідпаротит (свинка), за перебігом в дитинстві не такі страшні, але у майбутньому в дорослої людини можливі ускладнення. Так свинка дуже небезпечна для чоловіків. Вона може призвести до чоловічого безпліддя… А, краснуха небезпечна для вагітних жінок: плід може бути вражений інфекцією, і дитини може народитися з тяжкими патологіями, та й виносити її жінці буде складно – дуже часто трапляються викидні.

І останнє, не треба панікувати батькам, якщо після щеплення у дитини підвищиться температура тіла, з’явиться легке нездужання. Це – нормальна реакція організму на введення вакцини, яка означає, що виробляються антитіла для боротьби зі збудниками захворювання. Гірше, якщо немає жодної реакції. Це свідчить про те, що імунна система в дитини настільки слабка, що вона навіть не реагує на вакцину.

Підготувала медсестра Деркач О.М.

Проба Манту. Що потрібно знати батькам?

Проба Манту. Що потрібно знати батькам?

Щоразу, отримуючи запрошення на проведення проби Манту дитині, у батьків виникає питання – чи потрібно давати згоду на проведення проби?

Так що це таке проба Манту?

На сьогодні у нашій країні туберкулінодіагностика (проба Манту, реакція Манту) єдиний метод ранньої, своєчасної діагностики туберкульозу серед дитячого населення та відбору дітей для вакцинації та ревакцинації у 7 років.

Відразу треба зазначити, що проба Манту до щеплень немає ніякого відношення, це діагностичний тест, і входить в перелік щорічного профілактичного обстеження дитини.

Як роблять пробу Манту?

Проба Манту проводиться 1 раз на рік, починаючи з трирічного віку дитини, незалежно від результатів попередньої проби. Роблять її спеціальним туберкуліновим шприцем внутрішньошкірно. Потім медичний працівник оцінює реакцію організму на пробу.

Зазвичай пробу роблять у поліклініках або дитячих установах (школи, дитячі сади). Батькам не потрібно боятися, що в їх відсутність дитині у групі або класі зроблять “гудзичок” – ця процедура абсолютно безпечна. Туберкулін не несе в собі туберкульозну паличку, як може здатися з назви. Він містить лише продукти її життєдіяльності. Отже, занести “хворобу аристократів”, так ще називали туберкульоз, шляхом проби Манту – нереально.

Як оцінюються результати?

Після введення туберкуліну, на 2-3 день утворюється специфічне ущільнення шкіри. На вигляд це трохи почервоніла округла ділянка шкіри, з незначним ущільненням - папула. Природно, що чим більше в організмі імунних клітин, що "знають" про туберкульозну паличку, тим більше буде розмір папули.

Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою лінійкою на 3-й день після введення туберкуліну. Вимірюється лише розмір ущільнення. Почервоніння довкола ущільнення не є ознакою інфікованості туберкульозною паличкою.

Оцінка результатів проби Манту

Реакція вважається:

- негативною – при повній відсутності ущільнення або за наявності лише ін’єкційної реакції (0-1 мм);

- сумнівною – при папули розміром 2-4мм і при почервонінні будь-якого розміру без ущільнення;

- позитивною – за наявності вираженого ущільнення діаметром 5мм і більше.

- гіперергічною - реакція з діаметром ущільнення 17мм і більше.

Коли необхідно звернутися до фтизіатра?

Сама по собі позитивна реакція Манту не є стовідсотковим доказом наявності туберкульозу. Проте є моменти, що свідчать про небезпеку:

- чутливість до туберкуліну з року в рік збільшується по наростаючій;

- різкий “стрибок”, при якому ущільнення збільшується на 6мм і більш (наприклад, торік папула була розміром 10мм, а в цьому - 16);

- навіть тимчасовий контакт з хворим з відкритою формою туберкульозу;

- наявність у сім'ї родичів, які хворіли або інфіковані туберкульозом.

У таких випадках дитину направляють на консультацію до дитячого лікаря-фтизіатра. Лікар повинен розібратися в причинах, визначити, що могло вплинути на проведення проби і поставити діагноз. Зазвичай після цього дитину направляють на аналізи, рентгенологічне обстеження і, вразі потреби, призначають йому профілактичне лікування – курс протитуберкульозного препарату (близько 3 місяців). Для порівняння, в США такий курс триває 1 рік.

Протипоказання до проведення проби Манту

Протипоказаннями до проведення туберкулінової проби є:

- шкірні захворювання;

- гострі і хронічні інфекційні захворювання у стадії загострення (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення усіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину);

- карантин по дитячих інфекціях у колективі (проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину).

До того ж імунітет після профілактичних щеплень може впливати на чутливість до туберкуліну. Тому пробу Манту необхідно планувати до проведення будь-яких щеплень. В цьому випадку щеплення проводяться відразу після оцінки результатів проби.

Чи потрібна проба Манту взагалі?

Із цього приводу Всесвітня Організація Охорони Здоров'я відповідає однозначно – так, особливо для країн з високим ризиком захворювання на туберкульоз, до яких відноситься і Україна.

Зараз в Україні епідемія туберкульозу. Захворюваність на туберкульоз росте з кожним роком. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може заразити за рік 10-15 осіб. Діти найбільш чутливі до туберкульозу.

Своєчасно проведена туберкулінодіагностика дозволяє виявити туберкульоз у дітей на ранній стадії.

Шановні батьки, пам’ятайте, туберкульоз легше попередити , ніж лікувати!

Дитячий лікар-фтизіатр

Центральної районної лікарні

Києво-Святошинського району О. В.Ковтун

Коментарi